збуй


збуй
збуя, ч. Гж.
Розбійник, злочинець, розбишака.

- Ты, збую, нещасни[й!]


Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Смотреть что такое "збуй" в других словарях:

  • збуй — іменник чоловічого роду, істота розбійник діал …   Орфографічний словник української мови

  • збуй — збу/я, ч., діал. Розбійник, грабіжник …   Український тлумачний словник

  • збуй — Збуй: розбійник [24;51;III,IV,IX;XII] розбійник, бешкетник [20;33] розбійник, розбишака [52] …   Толковый украинский словарь

  • збуй — розбійник …   Лемківський Словничок


We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.