- збуй
- збуя, ч. Гж.Розбійник, злочинець, розбишака.
- Ты, збую, нещасни[й!]
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
збуй
Смотреть что такое "збуй" в других словарях:
збуй — іменник чоловічого роду, істота розбійник діал … Орфографічний словник української мови
збуй — збу/я, ч., діал. Розбійник, грабіжник … Український тлумачний словник
збуй — Збуй: розбійник [24;51;III,IV,IX;XII] розбійник, бешкетник [20;33] розбійник, розбишака [52] … Толковый украинский словарь
збуй — розбійник … Лемківський Словничок
